Фото: Пресслужба badactress
Я можу бути і кішечкою, і тигрицею, і можу бути милим кошеням
Альбом називається "ПУРПУР". Що для тебе означає цей колір?
Насправді назва народилася максимально рандомно. У мене волосся було кольору рожевої мадженти, і все було концептуально пов'язано з цим кольором. Тобто я ходила з ведмедиком такого кольору та в одязі цього кольору. В грудні у мене відбувся сольний концерт, і я розіграла цього ведмедика та елементи всієї цієї концепції за донати на ЗСУ — для жінок-військових. І вирішила, що треба якийсь новий колір. Я обрала фіолетовий, тому що любила його, і подумала, що треба буде зробити якийсь EP або альбом у фіолетовій концепції. І з цього почало все розгортатися. Я думала про те, яке слово буде просто прикольно звучати. "ПУРПУР" звучить прикольно і запам'ятовується.
Кожна з пісень в альбомі асоціюється з кольором, якимось чином дотичним до пурпурного. Які саме пісні і які кольори?
З очевидних — це такий базовий фіолетовий колір. Той, що ми уявляємо, коли думаємо про фіолетовий, тобто це така база базова. Наприклад, якщо ми говоримо про пісню Purr Purr, — назва цього треку є грою слів з англомовним позначенням "мурчання". Тобто у нас в Україні кажуть, що кішечка робить "мур-мур", а англомовні люди кажуть, що вона робить "пур-пур", типу "she is purring". Там такий якийсь нічний котячий вайб, тому це, можливо, такий більш холодний, темніший відтінок фіолетового. Якщо ми говоримо про "Лавандове поле", зрозуміло, що це такий ніжний, пастельний лавандовий відтінок. Усі треки, пов'язані з дівчатами — "Твій boy", "Барвумен" — у мене чомусь асоціюються з більш такими яскраво-фіолетовими відтінками, я їх писала, чомусь уявляючи клубну й барну тематику: ці всі софіти. Ну а Pick me — зрозуміло, більш до рожевого, до такого теплого, яскравого кольору.
У пісні є такі слова: "Муркочу в твоєму кріслі. Ти так любиш purr purr". Ти там дуже ніжно співаєш. Ти взагалі хто? Ти котик чи тигриця?
Взагалі я максимально різноманітна особистість, особливо враховуючи те, що я займалася макіяжами, косплеями такими домашніми. Мається на увазі, що перевтілення — це я. Я дуже люблю перевтілюватися, враховуючи, що мій псевдонім буквально "badactress" — це загалом концепція того, що я дуже змішана. І я дуже хотіла відобразити в цьому альбомі змішаність жіночого "я". Тобто, як і відтінки фіолетового, для мене жінки чомусь асоціюються з фіолетовим, хоча заведено вважати, що вони асоціюються з рожевим кольором. Але для мене вони фіолетові, тому що це суміш червоного, синього, рожевого та блакитного. Це якийсь такий глибокий цікавий колір, у якого безліч відтінків. Він може бути як такий спокійно-лавандовий, так і яскравий клубний фіолетовий. Тому, власне, я можу бути і кішечкою, і тигрицею, і можу бути милим кошеням. В альбомі я відобразила дуже багато різних відтінків і свого "я", і загалом "я" жіночого. Цей альбом може слухати і любити хто завгодно, але я позиціоную це все-таки як історію від жінки до жінки.
Ти дуже цікаво говориш про кольори та асоціації. То скільки відтінків, скільки пісень — і які емоції вони передають?
Пісень у нас в альбомі сім. І це не просто кольори — я підбирала відтінки. Чому я взагалі так багато говорю про кольори і в чому фішка цього альбому? У тому, що він відображає у мене як у виконавиці і як у людини візуальне мислення. Ми не так давно з друзями розмовляли про внутрішній голос, і дійшли до висновку, що він є не у всіх. У мене, наприклад, немає внутрішнього голосу, і я ніколи не проговорюю свої думки. Вони у мене відчуваються імпульсно і йдуть картинками й фільмами. І саме тому я взялася за колір, тому що я все відчуваю кольорами й картинками. І, власне, сім пісень — це сім відтінків фіолетового. Тобто пісні, які мають умовно більш якийсь котячий, сексуальний вайб, йдуть у більш глибинний колір, тому що це така нічна тематика. Ті, які йдуть в більш милий, романтизований — це пастельні кольори, світлі кольори та кольори з рожевими відтінками. Тобто це просто сім різних відтінків, які я бачу. Цей колір можна "побачити", якщо слухаєш пісню. Думаю, я достатньо передала відтінок фіолетового в кожній пісні, і можна приблизно зрозуміти, де нічна тематика, де клубна, а де у нас "лаванда".
Я буквально робила з себе маленьку, поводилася як якесь дівчисько, намагалася бути пацанкою
Це пісні про конкретні події з твого життя чи радше про певний період?
Коли я дописала свій минулий альбом "Легкий спосіб кинути хлопця", я почала думати за нові релізи. І ми почали готувати наступний сольний концерт. Мені потрібно було випускати якийсь новий матеріал до сольного концерту, і ми задумалися над невеличкою ЕР-шкою. Спочатку планувалося 3-4 треки лише з "фіолетовими" назвами. У мене там багато різних назв, а планувалося тільки "Лавандове поле", Purr Purr і ще буквально кілька треків. Потім якось так згадалося, що у мене є дві пісні, написані рік чи два тому. У треку Pick me взагалі була інша версія, більш заповнена текстом, більш андеграундна, там було важче зрозуміти сенси. Тож позгадувалися старі треки, і в результаті вийшло сім пісень в альбомі. Чесно кажучи, спочатку концепція відчувалася притягнутою за вуха. Але потім якось воно об'єдналося і я подумала: "Прикольно. Такий змішаний фіолетовий — це ніби все жіноче "я". І я спочатку ніби притягувала це все за вуха, а потім воно дійсно народилося так, що виглядає досить об'єднано. Хто твоя команда?
Основна моя команда складається з трьох людей. Це я, анонімний репер Krechet (він є моїм саундпродюсером), і мій виконавчий продюсер — людина, яка просто відповідає за всі процеси, в яких я абсолютно не розбираюся, наприклад, за дистрибуцію музики, зв'язки з радіо тощо. Тобто базово у нас є три людини. Всі інші — це постійно видозмінні люди, які мене записують на студіях (зазвичай це мої знайомі), а також люди, які якимось чином допомагають — це друзі та мій партнер. Коли я кажу "ми", я маю на увазі всіх нас, але загалом команда складається з трьох людей.
В альбомі сім треків, і загалом це історії сильної жінки. Але є Pick Me. Це якийсь інфантилізм чи це гра?
Почнемо з того, що "рick me" — це поняття, яке з'явилося в англомовному середовищі. Дослівно воно перекладається як "обери мене". І це слово, яке використовували спочатку жінки для того, щоб позначити жінок, які роблять усе задля чоловічої уваги. Зазвичай їм ще притаманно також принижувати інших жінок, щоб самоствердитися і показати себе в кращому світлі. І "рick me" насправді бувають різних видів. Тобто це можуть бути, наприклад, такі, як я описала: максимально інфантильні, тому що у нас є певна романтизація дитячої поведінки. Також можуть бути "рick me" пацанки — це зазвичай дівчата, які люблять казати: "Я не дружу з дівчатами, я дружу тільки з хлопцями. Я завжди була така, я дуже люблю відеоігри, футбол і всі такі чоловічі речі". Суть у тому, що зазвичай це засуджується іншими дівчатами, як і мною частково, тому що вони дуже часто принижують інших дівчат. Ця поведінка, навіть якщо ти не конкуруєш з нею, просто дратує. Якщо ти нормальна людина — тебе, звісно, дратує певний інфантилізм дорослої людини. Але ситуація в тому, що я була "рick me" дуже сильно, й пройшла абсолютно всі стадії. Був певний період, коли я настільки відчувала жагу до того, щоб подобатися комусь у шкільний період, що я буквально робила з себе маленьку, поводилася як якесь дівчисько, намагалася бути пацанкою, розібратися в правилах цього клятого футболу, намагалася зрозуміти, як грати в ці кляті ігри, хоча мене це зовсім не цікавило. Я намагалася вдавати, що я якась не така, як усі, що я особлива, що всім дівчатам подобається це, а мені подобається інше; що я не дружу з дівчатами. В результаті мені це нічого не дало, я лише втратила частинку свого жіночого "я" в той період. Тому що жінки — це дуже сильне коло, яке об'єднується й заряджає одна одну. І я в цій пісні буквально описую таку дратівливу людину, інфантильну дівчинку, яка хоче отримати увагу. Але я такою була, тож, по суті я описую свій досвід.
Усі жінки мені не конкурентки — вони мені сестри
Тобто "pick me" — це не тільки про "няшність"? Це ширше поняття?
По-перше, це більш об'ємне явище. По-друге, варто розуміти, що в першу чергу "рick me" використовувалось не як позначення дівчат, які хочуть чоловічої уваги, а саме як слово, яке їх засуджує. Засуджують чому? Засуджують тому, що, по-перше, вони принижують інших жінок. Тобто це, знову ж таки, індивідуалістика: "Я не така, як вони всі, я чимось дуже сильно відрізняюся, я особлива". У нас всіх є якийсь спільний досвід. Не така, як всі — це ти, типу, краща? Це перше. По-друге, звичайно, "рick me" може об'єднувати дуже багато різних стилістик, тому що існує багато методик, щоб сподобатися чоловікам: ти можеш наявно сексуалізувати себе, виглядати максимально відверто, розкуто, можеш бути навпаки дуже скромною, тому що деякі чоловіки люблять скромність, і ти от виграєш за рахунок скромності. Ти можеш бути інфантильною, можеш бути, навпаки, дуже розумною, або, як мінімум, казати такі речі, які сподобаються чоловікам. Тобто, в це поняття, в принципі, входить будь-що, що ти робиш виключно заради чоловічої уваги. Ніхто ж не каже, що дівчина не може бути інфантильною сама по собі, без бажання подобатися чоловікам, або що вона може розбиратися в машинах, відеоіграх і футболі без бажання сподобатися чоловікам. Тут саме закладено поняття хотіти подобатися чоловікам. І ще — основний принцип "рick me" для мене — це сприймати інших жінок за конкуренток. Ми з дитинства виросли в конкурентному середовищі. Дуже багатьох дівчат в соціальному плані виховували так, наприклад, коли ти погано прибрала в кімнаті, тобі казали: "А коли у тебе чоловік буде, ти теж будеш так прибрати?", "А якщо ти з чоловіком будеш за столом сидіти, ти теж будеш так виделкою їсти?", "А от ти маєш бути красивою, тому що треба хлопчикам подобатися", "Ось невістка росте ".
— Чому дівчата на тебе сваряться в школі?
— Тому що вони тобі заздрять.
І цей момент створює конкурентне середовище, в якому ми росли, І ми не можемо насправді "рick me" звинувачувати в тому, що вони такі. Вони просто ще це не усвідомили, тому що виросли в такому ж конкурентному середовищі, як і ми.
Ти дуже чітко розклала це все по поличках. Таке враження, що ти взагалі зазирнула всередину цієї жіночої психології. Ти сама так розібралася чи потребувала терапії, допомоги?
Конкретно в цьому розібралася сама. Просто дійсно в підлітковому віці знайшла для себе матеріальну частину фемінізму. Почала якось в цьому копатися, розбиратися, познайомилася з дуже багатьма жінками, усвідомила, наскільки жінки насправді різні, цікаві особистості, наскільки нас усіх щось об'єднує, і наскільки цей зв'язок приємний та комфортний. Зрозуміло, що всі жінки мені не конкурентки — вони мені сестри. Це як у чоловіків є відома чоловіча солідарність: якщо чоловік почує якусь історію чоловіка з іншої частини світу, він його підтримає, тому що у них один статевий орган. Мені хотілося б, щоб таке ж було й між жінками. І покопавшись у цьому, я почала просто усвідомлювати по-новому, тому що я сама була такою. А потім, коли перестала сприймати жінок за конкуренток, перестала з ними за це боротися і зрозуміла, що загалом це все не має сенсу — сваритися буквально зі своєю стороною барикади, щоб сподобатися іншій. Це якась жіноча меншовартість.
За 600 метрів від мого дому підривають ТЕЦ, а я зберігала цілковитий спокій, заклеювала вікна й не відчувала жодної тривоги
Зараз ти досить спокійно кажеш про доволі серйозні речі. Виникає запитання: ти сама більше вразлива, іронічна чи маєш сталеві нерви?
Взагалі у мене тривожний розлад. І я дуже сентиментальна та емпатична людина. Це часто створювало мені багато проблем, тому що людям дуже легко мене ранити. Але я в якийсь момент прочитала, що у людей, особливо з різними тривожними або панічними розладами, є такий момент, що під час якоїсь дійсно тривожної ситуації вони стають як камінь. Чому? Тому що вони заспокоюються, тому що всі люди навколо них тепер почуваються так само, як вони почуваються завжди. Тобто вони починають почуватися як риба у воді. Найпростіший приклад — початок повномасштабної війни. Я тривожна людина, у якої перед екзаменами пітніли долоні, ставався розлад шлунку, тобто у мене весь організм відповідає на будь-які нерви. Я людина, яка тривожиться від того, що треба піцу замовити телефоном, я людина, яка плаче над відео в тіктоці, — абсолютно спокійно зібрала цю тривожну валізку й зателефонувала татові, щоб він забрав мене від друзів. Він о сьомій ранку приїхав, ми їдемо, щось летить над нами, а я — абсолютно спокійна. Впродовж перших двох тижнів буквально за 600 метрів від мого дому підривають ТЕЦ, а я зберігала цілковитий спокій, заклеювала вікна й не відчувала жодної тривоги.
"Щоб кохати по-справжньому, треба кохати недоліки" — це фраза з однієї з пісень на альбомі. Ти цього вже навчилася чи тільки хочеш навчитися?
Я це усвідомила. Я усвідомила, що це не те, чому ти вчишся. Це маркер, як лакмусовий папірець, за яким ти можеш зрозуміти, чи кохаєш людину — якщо ти любиш її недоліки. Якщо ти кохаєш людину цілком, і кохаєш якісь її заморочки, які, можливо, десь тобою сприймаються, десь — не сприймаються. От тоді це буквально просто маркер, щоб зрозуміти, чи кохаєш ти людину насправді.
Редакторка текстової версії — Олена Кірста.
Щоб не пропускати кращі українські прем'єри, підписуйтеся на подкаст шоу нової української музики "Селекція" та щоп'ятниці отримуйте на свій смартфон новий епізод програми.
