Фото: facebook/Команда порятунку тварин міста Києва/Kyiv Animal Rescue Group
"80% котів злазять на дерева самі, допомога їм не потрібна"
Ви займаєтеся порятунком тварин із 2014 року.
Починалося все зі знімання котів на деревах. Одна з моїх освіт – спелеолог. Коли я зрозумів, що можу лазити по деревах, я вирішив допомагати знімати з дерев котів, бо це було на той момент актуальною проблемою. Я під якоюсь зі статей в інтернеті залишив свій номер телефона і сказав, що можу знімати котів безкоштовно. Мені почали телефонувати. Ідею організації з порятунку тварин запропонувала співзасновниця організації Любов Кравчук. Ми з нею вдвох заснували цю організацію, познайомилися, коли рятували кажанів. Вирішили, що вона вміє багато працювати із тваринами, а я маю певні технічні навички. І вдвох з нею і ще одним товаришем створили цю організацію.
Зараз організації вже 11 років. Як ви за цей час видозмінювалися?
У нас розвивались професійні навички, зростали машини з менших до більших, тепер вже є і зовсім великі машини. Зростала кількість людей, техніки. В перші дні ми вважали, що всіх котів треба знімати з дерев. Потім з'ясувалося, що з дерев треба знімати зовсім не всіх котів. Зараз ми не знімаємо з дерев котів, які залізли і сидять там менше доби. Знімаємо тільки після другої. 80% котів злазять переважно самі, наша допомога їм не потрібна і взагалі їх просто краще не чіпати. А якщо в першу добу чіпати кота, може бути тільки гірше. Він може впасти і розбитися. Якщо кіт навіть дві доби просидить на дереві, йому шкоди від цього не буде ніякої. Ми одразу писали, що рятуємо всіх тварин із надзвичайних ситуацій. Не думали, що їх настільки багато. Основні наші клієнти – коти, собаки і кажани, яких більше всього рятуємо. Всіх інших тварин теж рятуємо, якщо такі трапляються.
Ви зосереджені суто на Києві, області або ще їздите в різні регіони?
На звичайних викликах ми працюємо в Києві і ближнє передмістя до Білої Церкви, Обухова. В якихось більш екстремальних ситуаціях працюємо в області. Але по області більш жорсткі нормативи. Ми не поїдемо в Білу Церкву знімати кота, який сидів там дві доби. Якщо не знайшли промислових альпіністів або вишку, то їдемо тоді тільки через три доби. Можемо їхати в інші міста по Україні, якщо там щось надзвичайно настільки складне, що не можуть впоратися місцеві рятувальники ДСНС та небайдужі громадяни.
.jpg)
Фото: facebook/Команда порятунку тварин міста Києва/Kyiv Animal Rescue Group
Час реагування на терміновий виклик – до 15 хвилин, якщо навіть рятувальник вдома перебуває
Коли вам дзвонять люди, що ви робите одразу? Як реагуєте?
Кожен дзвінок приходить на диспетчерську команду порятунку. На особисті телефони ми виклики не приймаємо, бо це був би хаос і безлад. Якщо нам дзвонять на особистий телефон із проханням допомогти тварині, то просимо передзвонити на диспетчерський номер 098-844-7937. Диспетчер працює подобово. У нас два основних диспетчера і один диспетчер-стажер. Диспетчер вислуховує суть заявки, приймає виклик. Якщо виклик терміновий, то одразу, поки слухає заявника, питає адресу і пише в Telegram-чат виклик за адресою, щоб одразу екіпаж побачив цю заявку. Якщо виклик не терміновий, він приймає заявку, адресу і повідомляє заявнику, що до нього приїдуть впродовж дня. Рятувальники обирають, в якій черзі обрабляти виклики, бо викликів буває дуже багато. Дзвінків телефонних може надійти до сотні в день. З них заявками-викликами стають тільки 20 приблизно. І з них ще багато можуть відмінитися впродовж дня. Диспетчер записує заявку, якщо це є заявка, і передає її на виконання. Якщо це не є заявка, він розповідає людям, куди їм варто звернутися і що робити. Ми не забираємо тварин, бо ми не є притулками. Ми можемо розповісти, де є притулки. Але краще людям займатися знайденою твариною самостійно, бо притулки зараз дуже сильно переповнені. Евакуації їдуть постійно, їх багато.
Якщо терміновий виклик, то диспетчер окремо дзвонить по телефону черговому рятувальнику і каже: "Екіпаж, негайно виїжджайте за такою адресою". І екіпаж одразу ж реагує. Час реагування у нас на терміновий виклик – до 15 хвилин, якщо навіть рятувальник вдома перебуває. Йому треба зібратися, сісти в машину і вже їхати на терміновий виклик. Якщо це плановий виклик, то час реагування може бути тривалий. Якщо подзвонили, що сьогодні спливає доба сидіння кота на дереві, то можуть приїхати навіть дуже пізно ввечері о 22 або 23 не тому, що ми сидимо вдома і нічого не робимо. У нас є логістика і ми об'їжджаємо по колу Київ і виконуємо всі заявки. Наша статутна діяльність – порятунок таких тварин, які не можуть вибратись із надзвичайної ситуації самостійно або за допомогою небайдужих громадян. Якщо ви знайшли кошеня у колодязі, то у колодязь лізти пересічній людині без спорядження небезпечно, краще цього не робити взагалі. Тоді звертайтесь до "Команди порятунку тварин", ми приїдемо і дістанемо його.
Фото: facebook/Команда порятунку тварин міста Києва/Kyiv Animal Rescue Group
Працює позмінно чотири екіпажі
Скільки в команді людей, які працюють на виклику.
У команді зараз працює позмінно екіпажі чотири. Стажисти є. Є одна чергова машина по місту. Екіпаж складається з двох або трьох людей. Є чергова машина, є резерв. Резерв не кожного дня є. Є резерв для виїзду за місто, є резерв для якоїсь дуже тривалої рятувальної операції, якщо треба 10 годин кота з вентиляційної шахти діставати. Всі інші рятувальники в цей день умовно вихідні. Але майже кожен з них готовий в разі надзвичайної ситуації виїхати допомагати. Бо нашої кількості рятувальників трошки малувато. Ми виїжджаємо одразу. Якщо виклик дійсно настільки терміновий, що є загроза життю, то виїжджає найближчий рятувальник, навіть якщо він вихідний. Якщо він перебуває поряд із машиною і зі спорядженням, значить він їде на виклик. Зараз вже є багато різних волонтерських груп, кожна з них рятує тварин по-своєму, і групи для евакуації із зони бойових дій, і притулки, стерилізація, відлов. Зараз багато є груп із порятунку тварин. Але так, як ми – з надзвичайних ситуацій – тварин ніхто не рятує.
У нашій команді зібрані люди, які володіють навиками і спорядженням для надзвичайних ситуацій. Ми маємо можливість працювати з мотузками, спускатися з фасадів, спускатися в колодязі. У нас є певна рятувальна техніка, інструмент, щоб пробивати отвори в стінках. Ми знаємо, де це робити. Є ендоскоп, який можна спустити у вентиляцію і побачити, на якій глибині перебуває тварина. Такого спорядження, таких навиків немає більше ні у кого. ДСНС заточні на порятунок людей все ж таки, а не тварин. І ДСНС у багатьох випадках відмовляє у порятунку тварини, якщо є такий виклик. Ми співпрацюємо з ДСНС у порядку переадресації викликів на нас.
Із чого складається ваш робочий день?
Починається ранок із дзвінка диспетчера. Він може початися о 5 ранку, о 12 дня. До першого дзвінка диспетчера рятувальники сидять вдома.
Фото: facebook/Команда порятунку тварин міста Києва/Kyiv Animal Rescue Group
Намагаємося діяти за принципом "не нашкодити"
А як ви співпрацюєте з ветклініками та з іншими людьми, які можуть допомогти тваринам?
Ми не забираємо всіх без винятку тварин. Ми можемо забрати тварину, якщо вона потребує лікування чи перебуває в безпорадному стані, чи домашня загублена тварина. Якщо врятували тварину і вона поранена, видно, що погано їй, то веземо до ветклініки, оголошуємо збір коштів на лікування і лікуємо. Якщо це дика тварина, то домовляємося із Центром порятунку диких тварин, веземо в спеціалізовану клініку, яка займається лікуванням диких тварин і після цього перевозимо в Центр порятунку диких тварин. Або вони самі забирають звідти вже. І далі тварина дика йде на реабілітацію. Ми намагаємося діяти за принципом "не нашкодити".
А якщо говорити про першу допомогу тварині?
Терміново везти у ветклініку. Якщо ви побачили збиту, травмовану тварину, треба викликати таксі і везти у ветклініку. Це буде швидше, ніж ми приїдемо до вас, візьмемо цю тварину і поїдемо тим самим маршрутом у ветклініку. Сідати у свою машину, класти і везти. Люди кажуть: "Я боюсь, що я нашкоджу, якщо буду його неправильно перекладати". Краще його трошки неправильно перекласти, але швидше доставити до ветклініки, ніж чекати, поки ми приїдемо. Якщо є підозра на травму хребта, бажано нести на твердій поверхні. Якщо ви побачили важко травмовано тваринку і можете її взяти самостійно, вона від вас тікає, не намагається покусати, ви можете безпечно для себе взяти травмовану тварину і відвезти у ветклініку.
Фото: facebook/Команда порятунку тварин міста Києва/Kyiv Animal Rescue Group
Декілька тисяч тварин врятовано
Скільки тварин було врятовано?
Ми викладаємо щороку точний перелік тварин, яких ми рятували за рік, повну кількість. Це декілька десятків тисяч.
Як змінилася ваша організація з 24 лютого 2022 року?
Ми працюємо так само, як і до початку повномасштабного вторгнення. Коли прильоти, то виїжджаємо, шукаємо, якщо виклики від людей є, у зруйнованих квартирах після того, як дають доступ ДСНС, або навіть інколи сумісно з ДСНС. Буває таке, що на місці знаходимо власників квартир, які постраждали. Тварин виносимо, шпиталізуємо або передаємо власникам, якщо вони не ушкоджені. Як тільки викликають, так одразу приїжджаємо. Коли люди вважають, що на місці працюють необхідні служби, вони не думають про те, що рятувати теж треба тварин. Як тільки нас викликала людина на місці, яка точно знала, що там є коти, так ми одразу і приїхали. ДСНС не мають можливості їхати з кожним котом в ветклініку. Вони можуть кота витягнути з-під завалу і покласти поруч. Хтось може підвезти – підвезуть. Не може ніхто підвезти – кіт буде лежати і чекати на допомогу.
.jpg)
Фото: facebook/Команда порятунку тварин міста Києва/Kyiv Animal Rescue Group
Небайдужих дуже багато
Чи змінилося у людей ставлення до тварин?
Якщо люди погано ставилися до війни до тварин, вони до них і після початку війни погано ставляться. Якщо люди ставилися добре до тварин, то вони і зараз до них ставляться добре. Все від людини залежить. Люди різні бувають. Небайдужих насправді дуже багато людей.
Що може убезпечити тварину від надзвичайних ситуацій?
Із котиком не можна гуляти на повідцю. Це неправильне припущення, що кіт нормально себе почуває, коли гуляє на повідцю в ошийнику. Кіт – не собака, коту вигул не потрібен. Кіт – територіальна тварина. Кота влаштовує для життя ваша квартира. Або якщо у вас є власний будинок із закритим садом і парканом, який кіт не перелізе, то це його територія, по якій він гуляє. Якщо його взяти на повідець і кудись вивести, то кіт стресує дуже сильно. Він відчуває себе в небезпеці, коли йде на повідцю. Кіт такий залазить на дерево, виривається з повідка, ховається у підвал. І більша частина надзвичайних ситуацій на вулиці з котами – це кіт, якого гуляли на повідцю, повз пробіг собака, кіт вирвався з повідця і опинився на дереві, у підвалі, у ямі, повісився десь на цьому повідцю. Тобто, не вигулювати котів. Це їм не потрібно. Кіт транспортується тільки у закритій переносці. Кота брати і нести на шиї не можна. Поряд буде гучний вибух, навіть від автомобіля проїжджаючого, стукне щось, грюкне – кіт дьорнеться і втече миттю. Тобто, кота можна носити тільки у переносці. У салоні машини кіт теж має перебувати у переносці. Якщо щось трапиться, відкриються двері випадково, якщо щось налякає кота, то він може заховатися у машині під торпедою. Або відкриється вікно і кіт втече.
У будинку мають бути встановлені сітки-антикішки. Це не антимоскітні сітки. Вони металізовані, кота витримують. Не можна відчиняти вікна у режимі провітрювання – це вертикальний клин, у який кіт вповзає і задихається там. Смерть може наступити протягом 30 хвилин від здавлювання. Ми зазвичай намагаємося летіти на такі виклики якнайшвидше, але 60% котів, яких витягли з такого вікна, загинули майже одразу. У квартирі завжди є вентиляційні решітки, які мають бути на всіх вентканалах надійними, такі, щоб лапкою не зірвати. Ще небезпечне місце у будинку – санкомунікації, що проходять під ванною. Часто під ванною є короб і ніхто не знає, що там. Всі такі люки та отвори мають бути закритими. Собак вигулювати на повідцю, привчати повертатися по команді. Якщо повідець порветься, має висіти на собаці адресник, собака має бути чипованою обов'язково. Чіп має бути зареєстрований в базі.
Михайло Сторожук у студії Українського Радіо
Де ви шукаєте підтримку для вашої діяльності?
· Перше джерело – заявники. Якщо нас викликають, ми просимо по можливості сплатити виклик. Якщо це можуть зробити – вони це роблять, якщо не можуть – то не роблять. З цього складається зарплата рятувальника: що він отримав на руки, з того і живе.
· Друге джерело – збори у Фейсбуці. Ми збираємо кошти, пишемо пости, що нам потрібна допомога на пальне, на лікування тварин, ремонт машин. На лікування тварин дають більше грошей, на ремонти машин люди не завжди розуміють, що від машини залежить життя тварин, тому на ремонт машин гроші досить складно зібрати.
· Третє джерело фінансування – інколи бувають якісь благодійні організації, донори і спонсори, які можуть виділити грант на закупівлю певного спорядження. Але це досить рідко буває: раз на кілька років.
