Ілюстративне фото: АрміяInform
"Ми зробили "Резерв+" точкою входу до війська"
Електронні сервіси для військовозобов'язаних. Які зміни відбулися нещодавно, які нові можливості додалися і на кого вони спрямовані?
Катерина Черногоренко: По-перше, ми продовжуємо розвивати застосунок "Резерв+". Я нагадаю, що це застосунок для військовозобов'язаних. Це персональний цифровий асистент у смартфоні для наших українок і українців, які є військовозобов'язаними, призовниками або резервістами. Це дуже важливо, адже наша філософія, наша основна ідея в тому, що військовий облік має працювати зрозуміло, прозоро і для кожного/кожної, особливо під час війни, з повним контролем над своїми даними у всіх державних реєстрах. Ми маємо спростити для громадян усі процедури, сервіси, послуги, які надає ТЦК і забезпечити отримання цих послуг в онлайн-режимі. Тобто це можна зробити або офлайн в ТЦК, або онлайн через "Резерв+".
Сьогодні "Резерв+" – це майже 4,5 млн користувачів, які отримали свої облікові дані, сформували електронні військові документи. Це вмотивовані українці, які вірять у цифрову державу і також подають свої заявки на приєднання до війська. Ми зробили "Резерв+" точкою входу до війська. Там близько 6 тис вакансій розміщують наші бригади, військові частини. І цей функціонал доступний для того, щоби подати своє резюме. Я нагадаю, що армія сьогодні – найбільший роботодавець в країні. І армії потрібні різні професії, різні люди. Тому чекаємо і прозоро діємо, розказуємо, які це вакансії. Маємо вже 100 тисяч відгуків від наших громадян на вакансії у війську. 200 тисяч електронних направлень на ВЛК згенеровано. Це теж в рамках реформи ВЛК, яку ми проводимо в Міноборони. Це також зручний інструмент для того, щоб не йти за паперовим направленням у ТЦК, а зробити це зручно з будь-якої доступної точки прямо в своєму смартфоні. І останнє – кожна третя відстрочка в державі отримується через "Резерв+". Це теж зручна послуга, насправді, яка найбільше сьогодні затребувана в громадян у "Резерв+". Все це робиться в декілька кліків, не потрібно нести паперові документи, чекати 2 тижні. Потрібно просто зробити запит через "Резерв+" в інший реєстр і отримати відстрочку від призову. Я розкажу, як це працює на багатодітних батьках. Як тільки народжується третя дитина, той з батьків, який подає заявку на відстрочку, робить запит до Державного реєстру актів цивільного стану через "Резерв+" і отримує статус, що вам погоджено відстрочку просто на основі даних з реєстрів, а не на основі якихось додаткових рішень, розгляду паперових документів тощо. Це те, що насправді працює для наших громадян і ми бачимо дуже позитивний зворотній зв'язок.
"Наше стратегічне бачення – всю взаємодію з ТЦК перевести у цифрову форму"
Які ще послуги ви плануєте найближчим часом переводити у цифрове поле?
Катерина Черногоренко: Наше стратегічне бачення – це взагалі всю взаємодію з ТЦК перевести у цифрову зручну форму. Всі етапи взаємодії з військовою системою мають бути оцифровані – від постанови на облік до демобілізації. Весь цей шлях має бути прозорим, зрозумілим і головне контрольованим людиною. Це те, що ми зараз фактично робимо.
Зараз один з найбільших пріоритетів у "Резерв+" – це штрафи онлайн. Ми ухвалили окремий закон, який розробило Міноборони разом із народними депутатами, він дозволяє оплатити штраф через "Резерв+" із 50% знижкою. Працювати це буде так: людина, яка розуміє, що вона порушила правила військового обліку, їй про це повідомлено через "Резерв+", вона може вибрати функцію сплатити штраф і зробити це не за 17 тис грн, а за 8,5 тис грн. Це практика не нова. Ми маємо таку практику відносно порушення правил дорожнього руху і фактично цю позитивну практику ми наслідуємо тут. Найближчим часом, протягом 3-4 тижнів ми вже запустимо цей функціонал у "Резерв+". Це очікувана функція насправді. І вона дасть можливість допомогти тим громадянам, які з якихось причин не можуть з'явитися до ТЦК, не можуть сплатити штраф швидко, але хочуть і розуміють, що це їх обов'язок щодо держави. Тому це, напевно, найбільший реліз буде цього літа, коли ми зробимо це можливим.
Наступний функціонал, який ми хочемо запустити – це можливість проходження ВЛК в тому закладі охорони здоров'я, який зручний громадянину. Зараз ми проводимо консультації, як це зробити найбільш прозорим, ефективним і будемо анонсувати, коли це буде доступно. Це теж дуже важлива функція для наших громадян. Загалом, ідея в тому, щоб запустити якомога більше зручних функцій для громадянина, щоб полегшити йому сам процес виконання обов'язку перед державою. Тобто такі двосторонні відносини з державою. Держава робить це простим, зрозумілим, прозорим, а громадянин не ухиляється від виконання цього обов'язку.
Катерина Черногоренко. Фото: facebook/katheryn.chernohorenko
"Оцифрувати всі 35 типів відстрочок – наш пріоритет"
Які послуги, скоріш за все, найближчим часом не будуть оцифровані?
Катерина Черногоренко: Не можна так сформулювати, що вони найближчим часом не будуть оцифровані. Просто є певний графік отримання цих послуг у "Резерв+". Що я маю на увазі? Станом на зараз в Україні існує 35 типів відстрочки. Це абсолютно різні життєві події – від народження третьої і далі дитини, до отримання статусу інвалідності, до певного рішення ВЛК про те, що тимчасово людина непридатна до призову тощо. Тобто, таких життєвих подій 35 і вони часто пов'язані з тим, що ми маємо надати електронний запит в інші реєстри. Наприклад, для багатодітних батьків – це Державний реєстр актів цивільного стану. І в класичних ситуаціях, коли це одні і ті ж батьки, одна і та ж сім'я, ми можемо швидко зробити запит і отримати відповідне підтвердження. Це не дуже складно реалізувати у цифровому форматі. А, наприклад, коли людина народжує дитину за кордоном і в Державний реєстр актів цивільного стану не відразу потрапляють дані про третю дитину, організаційно складніше реалізувати функціонал з цифрової точки зору для того, щоб ці дані швидко потрапили в Держреєстр актів цивільного стану. Відповідно, це затягує процес запуску послуги.
Інші приклад, це викладачі шкіл. Ми зараз запускаємо відстрочку для викладачів вищих навчальних закладів і науково-педагогічного складу вищих навчальних закладів, тому що ці дані є в Міністерстві освіти і науки. А щодо викладачів у школах потрібен певний час для того, щоб наситити реєстр МОНу цими даними і тільки тоді вони зможуть надавати відповідь від викладача школи для того, щоби в два кліки отримати цю відстрочку. І так далі. Тобто там, де ми залежимо від додаткових дій, щоб наситити реєстр, щоб зробити додаткові електронні взаємодії, це досить складно і переноситься в часі. Але ми все одно наполегливо рухаємося до того, щоб оцифрувати всі 35 типів відстрочок – це наш пріоритет. Пріоритет Міністерства оборони, інших міністерств. І ми обов'язково це зробимо.
"Із 2014 року фактично почалося відновлення нашої армії"
Пані Світлано, які б ви відзначили ключові зміни і перетворення в процесі цифровізації Міноборони?
Світлана Сліпченко: Я хотіла б для початку нагадати, із чого ми загалом починали саме питання реформування армії. Розпочинали ми із того, що до 2014 року, насправді, наша армія фактично знищувалась. Вона скорочувалась, скорочувалися витрати на сектор оборони, причому не лише в номінальному вираженні, а й як частка від нашої економіки, частка у відсотках ВВП. Таким чином, із 2014 року фактично почалося відновлення нашої армії. Якщо ми подивимося на найсильніші реформи, які були зроблені у секторі оборони, то я б охоплювала навіть трохи ширший період для того, щоб згадати, що ми вже за щонайменше останні 10 років пройшли досить великий шлях. І говорячи про найбільш ключові зміни, ми б з колегами виділяли ще мобільний застосунок "Армія+", запровадження системи "Оберіг". І не можна не згадати про створення інноваційного кластеру Brave1, який об'єднує саме технологічні команди, виробників озброєння, стартапи, військових. Змінилися і деякі підходи до управління логістикою, там також запроваджені нові інноваційні рішення. З'явилися на балансі Міноборони інноваційні платформи. Напевно, найбільш відома – це "Дельта" і окремий її елемент "Вежа". Це те, що найбільше на слуху і те, що було зроблено не тільки за останні роки, а й навіть є великими кроками у реформі сектору оборони загалом і, зокрема, в частині цифровізації з 2014 року. І на тлі того, що ми починали із фактично знищеної армії, з недофінансованого сектору оборони, ми зробили вже багато великих і навіть інноваційних кроків у тому, щоб цифровізувати і зробити прозорішими ті чи інші процеси.
Світлана Сліпченко. Фото: facebook/sveta.slipchenko.3
"Ми фактично є експериментальною лабораторією"
Який фідбек від користувачів послуг ви отримуєте і як вивчаєте, враховуєте їхній досвід?
Катерина Черногоренко: Хочу подякувати пані Світлані за те, що підсвітила і розказала про те, що важливими кроками до цифровизації був запуску системи ситуаційної обізнаності "Дельта", на базі якої була інтегрована система відеострімінгу "Вежа". Більше того, на базі "Вежі" ми розгорнули систему, яка за допомогою штучного інтелекту аналізує, розпізнає і розмічає ворожі об'єкти. Середня швидкість розпізнавання об'єктів 2,2 секунди. Це саме тому, що тисячі безпілотних літальних апаратів знаходяться над лінією бойового зіткнення, постійно роблять розвідку, дорозвідку і потрібно інтегрувати такі передові рішення, як системи штучного інтелекту, щоб допомагати військовим виконувати операції.
І в рамках запуску цих великих цифрових продуктів – "Армія+", "Резерв+", системи "Дельта", "Вежа", інших бойових систем – ми постійно збираємо зворотній зв'язок від наших військових через декілька каналів. Перший і напевно найбільш ближчий до військових – це служба підтримки. Це різноманітні служби підтримки на різних продуктах. Наприклад, "Резерв+" це найбільш масовий продукт Міноборони і там велика служба підтримки, яка постійно опрацьовує запити і надає відповіді. І ми заодно збираємо фідбек. Інший інструмент – це бета-тестування. Українці дуже люблять бета-тестування. Перед запуском нових функціоналів ми завжди збираємо великі команди охочих протестувати новий продукт. Це, насправді, класичний для айтівців, але дуже дієвий інструмент для того, щоб подивитися, як працює, який відгук користувачів, що потрібно покращити ще до релізу. І далі ми постійно працюємо зі скаргами. Військові дуже часто пишуть нам, які додаткові функціонали потрібно реалізувати, тому що ми фактично є експериментальною лабораторією. Ми прямо в умовах війни робимо винаходи щодо того, що потрібно.
Модуль опитування в "Армії+"
І останній великий, складний і водночас дуже ефективний модуль – це модуль опитування в "Армії+". Він показав колосальний ефект, коли ми його запустили трохи менше року тому. Ми вирішили, що ми будемо йти до війська і чесно питати в людей, яким чином вони оцінюють ті чи інші напрямки і яких реформ вони потребують. Ми вже зібрали 200 тисяч унікальних відповідей. Це не тільки відповіді по варіативності, а й відкриті відповіді. Це великий масив даних, які ми направляємо Генштабу, різним командуванням, Міністерству оборони для того, щоб це було прямою задачею для змін. Таким інструментом для безпосередніх змін і управлінських рішень. Ми віримо, що великі дані не обманюють, що великі дані завжди відкалібрують точно те, що потрібно армії. В армії тривалий час Міноборони так системно не запитувало зворотного зв'язку про ті чи інші продукти, напрямки тощо. Зараз ми це робимо і це дає також хороший результат.
