Фото: Ольга Бортнік
Я дістала з себе все, і мені здається, що народилася абсолютно нова я
Це вже не перша пісня, яку ти випускаєш у п’ятницю 13-го. Це для тебе має якийсь магічний сенс? Чи ти підтримуєш імідж witch — натякаєш на відьомські штучки?
Насправді я вирішила, що, мабуть, усі п'ятниці 13-го заберу і буду релізитись. Тому що перший трек вийшов у п’ятницю 13-го абсолютно випадково. Потім ще три треки — теж випадково, а четвертий — невипадково. Я прямо зафіксувала собі в календарі п'ятницю 13-го, але не знала, що випускатиму саме цієї п'ятниці. Згадала про неї випадково за два тижні. І зрозуміла, що треба випускати "Птаху", тому що цей трек лежав, він був готовий і був написаний для Нацвідбору на Євробачення. Я його навіть не слухала до того моменту, як зрозуміла, що скоро п'ятниця 13-те. Це було реально магічно.
Ти згадала, що писала цю пісню для Євробачення. Ти не увійшла ні до шортліста, ні до лонгліста. Чи стало це для тебе болісним?
Я зазвичай не люблю таке визнавати, тому що я завжди для людей суперсильна, емоційно стабільна. Але я зрозуміла за останній час, що хочеться бути справжньою і показувати людям те, що ти переживаєш у моменті. Насправді для мене це стало трошечки ударом, тому що я дуже багато сил поклала на це. І я щиро вважаю, що цей трек і ще інший трек (я писала дві пісні) дійсно гідні були б бути на Євробаченні цього року. Для мене це стало емоційним ударом, тому що на додачу я була ще дуже виснажена. І дуже багато трансформацій відбулося в моїй голові. Я не слухала ці пісні дуже довгий час. Але трек "Птаха" — це трек-туторіал, як вийти з важкого емоційного стану. І коли я зрозуміла, що скоро п'ятниця 13-те, згадала про цей трек, увімкнула його — і він для мене самої став такою реінкарнацією.
А яким чином ти себе витягала з важкого стану, окрім як почала писати?
По-перше, в мене є свої такі ритуали. Ритуали — це поїздки за кермом. Вони мене трошечки стабілізують, тому що, до речі, нещодавно прочитала, що якраз тривожні люди за кермом почуваються дуже комфортно, тому що мозок перебуває в стані контролю, і ти трошечки заспокоюєшся. У мене є ще дуже багато ритуалів, але насправді моїми ритуалами цього разу були — визнання якихось своїх справжніх емоцій, проходження всього. Я дістала з себе все, і мені здається, що народилася взагалі абсолютно нова я. Я б не сказала, що суперпропрацьована, тому що, мені здається, ми зараз всі пропрацьовуємо себе і будемо працювати над цим усе життя. Але це якийсь інший левел. І, звісно, це була музика — нові якісь формули, нове звучання, пішли нові демки, абсолютно інакші.
У мене таке відчуття, що моє життя перевернулося з ніг на голову в усіх сферах
Як ти писала "Птаху" і з ким працювала над треком?
"Птаху" писала я спочатку з одним саундпродюсером. Це ще не було "Птахою" — просто була дуже коротенька демка, яка мені запала в душу. Потім я її допрацьовувала з саундпродюсером Максимом Бойлуком. Він був такими моїми руками, тому що, в принципі, всі треки — це треки з моєї голови. Я їх структурую, повністю продумую, але все одно є класні аранжувальники, які можуть це прикрасити й зробити ще крутішим. "Птаха" писалася дуже дивним способом: текст прийшов в останню мить. Було тільки: "Ой, летіла птаха, крила надламала", було тільки про це надламання, був приспів. І куплетів не було, нічого не було. Насправді якось досить довго йшло, а потім в якийсь момент я сіла і написала повністю всю пісню. І це реально стало такою покроковою інструкцією — як собі нагадати, хто ти, і як собі нагадати про те, що якісь злами не є кінцем.
От ти кажеш про пісню, що там є фраза "летіла птаха, крила надламала", а ще у поясненні до цього треку ти кажеш, що інший рівень свідомості — в момент надлому. Я так розумію, що це не лише Євробачення, бо пісня писалася до того. Чи ти пам’ятаєш цей момент: що стало надломом і що — новим диханням?
За час війни я особисто прожила, мені здається, дуже багато зламів. Тому що у мене таке відчуття, що моє життя перевернулося з ніг на голову в усіх сферах: мого оточення, розуміння, хто я є, так само в музичних сферах, тому що трансформувалась моя музика. Я втрачала роботу, втрачала людей, втрачала дуже багато фінансової стабільності. І я кожного разу починала заново. Абсолютно. Дуже сильні падіння — прямо до рівня, коли в мене взагалі не було грошей на існування, хоча до війни, наприклад, у мене було все окей із цим. І ось такі трансформації, в принципі, і народили таку нову мене. А Євробачення ще підкреслило цю історію, тому що я насправді була реально впевнена, що все пройде, тому що пісня — супер така євробаченська. Але так сталося — і це була така ще остання крапка. Але я насправді вдячна, що так сталося, тому що той рівень свідомості, який я зараз маю, мені подобається.
Ти назвала "Птаху" аудіопрактикою зцілення. А що це взагалі означає? Що в музиці для тебе є зціленням? Як це працює?
У музиці зцілення — це якісь виходи на нові етапи твого мозку, твого сприйняття. Ось коли я поринаю в музику, наприклад, то я починаю забувати якісь такі матеріальні цінності. Про них взагалі не йдеться. Починаєш більше відчувати свої конкретні внутрішні почуття — чому ти тригеришся на щось: чому тебе щось радує, чому ти на це реагуєш, чому злишся. Ти починаєш трошечки розбиратися в цьому — і стає легше тобі та навколишньому світу, і ти більш продуктивний для того, щоб робити щось більше.
Кожен може знайти свої кроки, які зможуть повернути до нормального життя
Що "Птаха" означає для тебе особисто? Це про тебе, це про втечу чи це про мрію?
Там є сім кроків — у першому й другому куплеті. Ті сім кроків — це ті сім кроків, які я відчула на собі, тому що я була дуже на емоційному дні. І просто в якийсь момент я так подумала й проаналізувала, що я робила в моменті, коли мені стало краще. Це сім кроків до того, щоб просто знову в себе повірити. Це сім кроків до того, щоб зрозуміти, що це не кінець, може бути краще, я все ще тримаюся, все ще є. І це було про мене. Але насправді у кожної людини дуже багато таких зламів. Вони можуть бути не пов'язані з музикою. Війна надворі, дуже багато всього — і кожен може знайти свої такі кроки, які тебе зможуть повернути до нормального життя. Тому, сподіваюсь, це відгукнеться і хтось відчує цей вайб.
Редакторка текстової версії — Олена Кірста.
