Учасник проєкту "Вулиця Юності" Павло Кіріллов / Фото надане музикантом
"Юра запропонував мені це робити в таку погоду, приблизно, як зараз: дощі, холодно, похмурий настрій. А музика у нас, як ви помітили, не дуже весела. У нас музика більше про сумний досвід"
Привіт. Інформації про вас не так багато, тому хочемо розпитати, як виник ваш проєкт?
Це новоспечений проєкт, йому буквально два — два з половиною місяця. "Спікся" він так, що мій друг Юра, а ми з дитинства знайомі через музику, запропонував зробити щось на відстані (він у Франківську знаходиться, а я у Львові), зробити проєкт у стилі постпанку, построку. Я погодився, тим більше, що це мій перший проєкт, де я граю на бас-гітарі, бо я взагалі ударник, на барабанах грав усе життя, а тут така цікава штука.
Це експеримент?
Ми починали як експеримент. Подивимось, якщо людям зайде, то будемо далі експериментувати.
Трохи повернусь до теми дружби. Ви друзі з дитинства? Цю історію можна якось привідкрити? Однокласники чи просто знайомі?
Ми знайомі з дитинства, хай буде 2010 рік. Напевно, це вже не дитинство, це вже юнацтво. Юра грав колись у гурті "Один". В мене теж були музичні проєкти, такі, як "No Pasa Nada", "Mazer Lazer", з хлопцями з "Пан Пупец" ми разом грали. Тобто ми більше знайомі в колі музикантів. І так сталося, що він запропонував зробити новий проєкт, і я погодився. Тепер маємо "Вулицю Юності" й три треки.
Ти кажеш, що ти зі Львова, Юра з Івано-Франківська, а де ви пересіклись?
Я зараз живу третій рік у Львові, а до цього жив у Франківську. А Юра саме з Франківська й ми там пересікались.
Гаразд, по геолокаціях ніби все, рухаємося далі. Що стосується ось цих дефініцій "постпанк", "постпоп", "постщось", чому ви пішли саме в "постщось"?
Юра запропонував мені це робити в таку погоду, приблизно, як зараз: дощі, холодно, похмурий настрій. А музика у нас, як ви помітили, не дуже весела. У нас музика більше не про трагічний, а сумний досвід. Я просто ніколи не грав у такому стилі. У нас завжди був якийсь більш веселий стиль. А тут мені було цікаво зіграти, наприклад, построк, постпанк, щось у такій штуці. Я погодився, бо цікаво. Цікаво в різних жанрах спробувати себе. Можна пробувати в більш веселому і більш сумному, це як настрій у людини: зранку поганий настрій, в обід хороший, а ввечері неясно, який буде.
Я ще хочу повернутись до того моменту, коли ти почав експериментувати з бас-гітарою. Тобто ти ударник, і що потім, ти перевчився на бас-гітару?
Я все життя пробував на чомусь грати, десь бринькати, можна так сказати. Бас-гітара, на якій я граю, в мене зараз вдома висить на стіні, тому що барбани я трошки закинув. У мене народилась дитина, я більше став сімейним, а бас розраджує. Юра запропонував, я щось награв, йому сподобалось, він на бас наклав музику. Ми щось порадились, і отак. Взагалі я на барабанах грав все життя, а бас-гітара — це як допоміжне мені в музиці.
Дійсно, ти не можеш грати на барабанах, якщо маленька дитина вдома.
Трошки підросте, — тоді купимо нову установку й будемо грати вже разом! [Сміється — ред.]
"Сумна музика — не завжди про погане. Про щось хороше може бути, просто в сумній інтерпретації"
Ваш неймінг — "Вулиця Юності" — в нього такий ностальгійний, щемкий вайб. Розкажи, як виникла ця назва?
Якщо взяти нашу юність, мою та Юри, ми виросли в спальних районах, не дуже комфортних для життя на той час. Ми слухали рок, тяжку музику різну, а наші сусіди по будинку слухали не дуже рок і не дуже любили неформальну тусовку. І юність не завжди була у нас весела. Юність десь була у нас похмура й десь була весела. Я до того, що сумна музика — не завжди про погане. Про щось хороше може бути, просто в сумній інтерпретації.
А ти взагалі сумна людина?
Час від часу. От коли дитина не давала сьогодні спати всю ніч, то я не дуже був веселий. А під ранок заснув, і зараз у мене нормальний настрій.
"Пісня про те, щоб не розставались люди, напевно. Я так розумію. Може, Юра пояснив би якось по-іншому, бо слова його. Для мене це пісня про те, щоб люди не розходились, щоб трималися купи, як то кажуть"
Ми зараз будемо слухати пісню "Тримай", нас цікавить її історія і, знову ж таки, емоція, яку в неї заклали, як ти це відчував?
Емоція така, щоб ми один одного тримали й не відпускали, кого любимо. І щоб ті люди, які біля нас, наші любі, не відпускали нас, навіть якщо на це є причини. Пісня про те, щоб не розставались люди, напевно. Я так розумію. Може, Юра пояснив би якось по-іншому, бо слова його. Для мене це пісня про те, щоб люди не розходились, щоб трималися купи, як то кажуть.
Я вважаю, що це прекрасне представлення.
Слухати пісню "Тримай" від проєкту "Вулиця Юності", як і багато інших прем’єр, можна в плейлісті "Промінь рекомендує 2025" на Spotify, YouTube і YouTube Music. Для цього достатньо перейти за посиланням.
