Фото надане артистом
Я вважав, що англійська мова більш м’яка і її класно проспівувати. Але коли я спробував українську в своїй творчості, то дуже здивувався: вау! мені комфортно, мені подобається!..
Євгене, доброго ранку! Ну, по-перше: "Многая літа-літа, многая літа!.." (співають). З днем народження!
Привіт! Клас, дуже дякую! (сміється).
Дякуємо, що ти твориш в Україні, це подарунок для всіх нас. Дякуємо за твої просвітні проєкти – на кшталт "Як звучить Україна". Вітаємо тебе і всю Україну, що ти є у нас! Бажаємо тобі творчості, натхнення, радості, миру і злагоди на многая літа вперед!
Ну а тепер все-таки про твій новий реліз. В інтерв’ю нашій колезі Марії Бурмаці у Вікенді нової музики ти говорив, що альбом "Nova Era" символічно складається з кількох частин: умовно – мирне життя, епоха ковіда й війна. Що ж для тебе оця "Nova Era"?
Як ви вже зазначили, пауза між попереднім і цьогорічним релізом була довга. За цей час я встиг спробувати себе в якості ведучого в проєкті "Як звучить Україна" і став членом Європейської кіноакадемії і Української кіноакадемії – саме як композитор. Для мене це було дуже важливо: це була мрія – писати музику для кіно, робити це великими складами симфонічних оркестрів і таке інше. І так виходило, що часу зробити щось для себе ніяк не було. І лише коли почався локдаун через епідемію ковіду, я відкрив свою папочку з чернетками і подумав, що час трохи пописати щось для себе.
З більшістю музикантів, з якими я співпрацював на цій платівці (а їх понад 50), я зв’язувався телефоном чи зумом і просив їх записати: цього – трубу, цього – саксофон, а цього – флейту. А тут скрипочку. І от почав збирати-збирати-збирати… Це зайняло довгих чотири роки. А потім почалась велика війна. Розумієте, в мене власне бачення музичного мистецтва – воно сповнене щастям і радістю, якимись сонячними настроями. Звісно, з початком війни я дуже рефлексував і не знав … Мені здавалось, що не на часі таку музику випускати. Але через певний час і певну кількість патріотичних пісень я зрозумів, що все ж таки людям треба жити далі. Людям треба давати надію і їх треба відволікати. Тому я все ж таки наважився на те, щоб випустити цей альбом.
В назві "Nova Era" прихована іронія. Тому що ми зараз живемо в часи, коли нейромережа і штучний інтелект можуть створювати за вас музику, пісні. Або будувати за вас ціле відео, цілий фільм. Я в своєму альбомі використовував інструменти 70-х, і взагалі будував процес запису так, як це робили тоді. Єдине що – я все ж таки використовував ще комп’ютер, тому що якщо би писав все на плівку, ми би чекали цього альбому ще років п’ять.
В тому ж інтерв’ю ти говорив, що 70-ті – твої улюблені музичні часи. І що в роботі над платівкою ти надихався "вусатим фанком". А пісня "Зупинись" написана під враженням від творчості Володимира Івасюка і Назарія Яремчука.
Так!
А коли ти взагалі вперше почув і відкрив для себе їхню музику?
Головні хіти я, звісно, знав з дитинства. Але своє бачення я завжди більше із західною музичною культурою співвідносив. А коли подивився фільм "Вусатий фанк", я зрозумів, що в Україні музика була не те що не гіршою – вона була унікальною! Тому що до світових музичних тенденцій доєднувалися бандура, сопілочка – і це не те шо не псувало, а навпаки, робило музику ще більш оригінальною.
І всі, хто зараз почує "Зупинись", зрозуміють про що я. Я тут навіть намагаюсь співати в манері, притаманній тим часам. І це не іронія, це моє ставлення мистецьке. Мені здається, класно вийшло. До речі, Ната (Жижченко) допомогла мені з цією піснею: верхню октаву другого куплету і приспіву виконує саме вона. І також вона тут грає на сопілці.
Євгене, ти ж народився в Донецьку? Причому в музичній родині. Твій батько грав на ударних, тож не дивно, що і ти вже з п’ятирічного віку почав грати на барабанах. Ну і потім – на гітарі, бас-гітарі, клавішних… А мама була викладачкою музики?
Мама – професор! Вона викладає теорію музики і гармонію, і це найскладніші дисципліни. Це вища математика в музиці.
Скажи, а як тобі українською співається? Чи були якісь складнощі переходу на мову саме в творчості?
Ну, іноді я все ж таки "лагаю" (сміється). Буває, що плутаю "и" та "і". Я почав повноцінно спілкуватися українською в 2019 році, а коли народилась моя перша дитина, перейшов на українську і в сім’ї. Мої діти розмовляють суто українською мовою. І зараз мені набагато краще вдається спілкуватись українською.
Що стосується творчості: українська дуже класно звучить! Я вважав, що англійська більш м’яка і її класно проспівувати. Але коли я спробував українську в своїй творчості, то дуже здивувався. Тому що – вау! мені комфортно, мені подобається! Тому що раніше бувало таке, що на радіо діджеї мені допомагали і говорили після пісні: "А зараз ви слухали нашого, українського виконавця". Бо за музикою не відрізнялось від пісень іноземних виконавців. Вони ж були англійською мовою, і ніхто не ідентифікував, що це саме українська музика. З появою українських текстів, я вважаю, що цей акцент уваги зміщується. Хоча, насправді, я робив це не для того – я хотів, щоби наша українська музика в світовому контексті була достойною.
Знаєш, наші артисти (співаки, актори) часто говорять, що хотіли би, щоб в Україні були премії рівня Оскара чи Греммі. От ми хочемо тобі побажати, щоби ти створив свою музичну премію, про яку мріятиме кожен музикант з кожного куточку світу. Тому що ти задаєш нову планку рівня української музики.
І наостанок традиційно просимо тебе звернутись до наших слухачів із тим, що тобі зараз важливо нам усім сказати.
Шановні! В свій день народження я хочу побажати всім нам триматися. Ми обов’язково вистоїмо і Україна переможе. Я хочу побажати всім миру, щоб ми могли далі продовжити життя, яке в нас забрали. Ну і, користуючись нагодою, прошу вас послухати мою платівку "Nova Era"!
Слухати пісню "Зупинись" The Maneken, як і багато інших прем’єр, можна в плейлісті "Промінь рекомендує 2025" на Spotify, YouTube і YouTube Music. Для цього достатньо перейти за посиланням.
