Ілюстративне фото з відкритих джерел
"За результатами 2024 року, ми наростили експорт насіння до 122 млн доларів"
У 2023 році експорт українського насіння зріс у півтора рази, досягнувши понад 119 млн доларів, порівняно із 77 млн доларів у 2022-му. А торік в Україні зареєстрували 418 виробників насіння, які задекларували виробництво 500 тис. тонн. Як би ви пояснили стабільне зростання цього сегмента?
Скажу більше. За результатами 2024 року, ми наростили експорт насіння до 122 млн доларів. Але нам ще рости й рости, тому що ринок насіння вимірюється мільярдами доларів. Чим пояснюється зростання нашого експорту? Україна працює над цією темою дуже довго. Протягом 2011-20120 років ми приєдналися до міжнародних схем сертифікації насіння. У 2020 році Європарламент визнав українську систему сертифікації насіння, і ось буквально у квітні відбулася ще одна подія, завдяки якій ми можемо мати ще більше шансів збільшувати свою частку на ринку ЄС. Йдеться про надання еквівалентності системи сертифікації насіння соняшника, ріпака, сої. Але сюди треба додати ложку дьогтю – мова насамперед не про українських виробників насіння, а про іноземні компанії, які побудували на території України свої виробничі потужності.
"В Україні вирощувати насіння ― дешевше"
А яка ж ситуація з безпосередньо українськими виробниками?
Їх не так багато, порівняно з компаніями, які представляють іноземного виробника, хоча вони тут мають заводи і платять податки. Це добре, що будуються виробничі майданчики в Україні. Навіть після початку великої війни компанії, які мають потужності, продовжують вкладати і розвивати свою діяльність на території України. Причин цьому дві. Перша ― це наш клімат, ґрунти тощо, друга ― це нижча собівартість, тобто у нас вирощувати дешевше.
Часто можна почути, що у нас дуже незручно вести бізнес через корупцію та недобросовісну конкуренцію. Це не відлякує?
Абсолютно не відлякує. Візьмемо кукурудзу насіннєву та кукурудзу товарну, це два різні ринки. Купив партію зерна, завантажив у вагон і повіз. А виробити насіння, а потім продати ― це трохи інші схеми, хоча й інші заробітки. Якщо тонна товарної кукурудзи коштує десь 200 доларів, то тонна насіння коштуватиме приблизно 2000, а то й дорожче. Українське насіння ― дешевше, але тут спрацьовує стереотип, що українське гірше за іноземне. І цей конфлікт між українськими виробниками насіння та компаніями, які представляють транснаціональні іноземні корпорації, присутній. Є ще один момент. У нас займатися наукою та селекцією було невигідно, тому що все було зосереджено в наукових установах, де зарплатня не така висока, як пропонували приватні компанії. Відтак багато перспективних науковців-селекціонерів, які могли би просувати українську науку та насінництво, перекочували в іноземні компанії, де їм запропонували не лише високу оплату праці, а й можливість займатися науковою діяльністю у великих дослідницьких центрах.
"Насіння зарахували до категорії продуктів із доданою вартістю"
На сьогодні загальне виробництво насіння в Україні оцінюється у понад 2 млрд доларів, із яких близько мільярда припадає на кондиційне насіння. Відповідно до стратегії розвитку агропромислового комплексу, експортний потенціал ринку може зрости до 600 млн доларів у 2030 році. Розкажіть про цю стратегію та про кондиційне насіння.
Нещодавно Мінекономіки повідомляло, що вони оновлюють стратегію розвитку експорту з України. Основна теза зводиться до того, що ми хочемо продавати на зовнішні ринки не сировину, а якийсь продукт із доданою вартістю. Насіння плюс-мінус зарахували до цієї категорії. Про наш потенціал мені складно сказати, бо треба, крім законодавчих нюансів, зрозуміти, на які ринки ми можемо продавати. На ринки Європи ― точно, бо одним із наших основних покупців є Франція, якщо брати сегмент кукурудзи. До речі, спеціалісти, які працюють у насіннєвих компаніях, кажуть, що вирощувати насіння кукурудзи в Україні вигідніше, ніж насіння соняшника. Відповідно до цього діють великі компанії. Щодо кондиційного насіння, то це насправді якісне насіння, яке можна використовувати для його розмноження. І далі ми його знову продаємо як насіння.
"Зернові ― більше вітчизняна селекція, а кукурудза і соняшник ― переважно іноземна селекція"
Якою є підтримка держави як регулятора насіннєвої галузі?
Здається, що прямої підтримки держави немає. Є підтримка у вигляді індустріальних парків, де запроваджують податкові пільги тощо. Але окремої статті у бюджеті або якихось державних програм підтримки виробництва насіння немає. До речі, виробники насіння про якісь пільги ніколи не просили. Єдине, коли йдеться про вітчизняних виробників, то вони просять звертати увагу на великий відсоток присутності іноземного насіння на внутрішньому ринку ― з точки зору того, щоб ми не втратили вітчизняне насіння. Тому що бути залежним повністю від імпорту ― це дуже сумнівна стратегія. Якщо брати по культурах, то зернові ― це більше вітчизняна селекція, а переважно іноземна селекція ― це кукурудза і соняшник. Я враховую ті іноземні компанії, що мають тут виробничі майданчики і продають насіння під своїм брендом, але це не український бренд. У нас багато імпорту квітів, розсади та овочів.
(1).jpg)
Лариса Гук. Скриншот із відео
"Коли заходить іноземна компанія, то бачить, що технологічний ланцюжок фактично є"
Вітчизняні виробники насіння просять про підтримку лише тоді, коли виходять на зовнішні ринки, тому що вони бачать свій потенціал і розуміють, що потреба в якісному посівному матеріалі буде зростати у світі. А ми, попри мільйони випалених війною гектарів землі, вміємо і можемо це робити. Ми маємо хорошу базу, родючі ґрунти, робочі руки, і коли заходить іноземна компанія, то бачить, що технологічний ланцюжок фактично є. Просто потрібні кошти, щоб запустити процес, поставити сучасні лінії з обробки насіння. Крім того, що ми нарощуємо експорт ― 122 млн доларів за 2024 рік, ми ще й завозимо насіння десь на 400 млн доларів ― цукрових буряків, картоплі, різних овочів. Фахівці зазначають, що найближчими роками ми не зможемо відмовитися від імпортного насіння, бо на внутрішньому ринку не вдасться запустити процес виробництва насіння тих категорій, про які я сказала.
"Є домовленості почати співпрацю з Японією"
Яке насіння і до яких країн експортує Україна?
Загалом, у нас чимало беруть країни ЄС, ми на них орієнтувалися від початку, коли проходили процедуру приєднання до європейських схем сертифікації насіння. Одна з українських компаній починала з Італії, зараз досить непогано продає на Польщу. Нещодавно відбувся насіннєвий конгрес у Туреччині, і наші учасники заявляли, що є домовленості почати співпрацю з Японією. Зважаючи, що Японія ― технологічна та фінансово успішна, то це може бути цікава перспектива. Адже ринок Європи плюс-мінус стабільний і на ньому досить жорстка конкуренція, бо висока кількість інших учасників. Відтак суто українській компанії, яка не має за спиною транснаціонального партнера чи власника у Європі або за океаном, буде значно складніше.
Питання інтелектуальної власності у насінництві законодавчо не врегульоване
А що таке захист інтелектуальної власності у насінництві?
Це мабуть наша найбільша проблема ― виплати роялті тощо. Адже на рівні законодавства це питання ще не врегульоване остаточно. Якщо отримати документи, що ви є власником певного сорту чи гібриду, тоді, за великим рахунком, ви можете бути багатою людиною. Але в Україні над цим ще працювати й працювати.
