Кораблі Чорноморського Флоту ВМФ РФ у тимчасово окупованому Криму до початку розв'язаної Росією повномасштабної війни. Ілюстративне фото: commons.wikimedia.org
Базування Чорноморського флоту Росії в Україні забезпечувало збереження амбіцій Росії на Чорному морі в цілому
У 1991 році Чорноморський флот налічував 883 кораблі. Як відбувався поділ кораблів між Україною і РФ?
Виходити треба з імперських поглядів РФ, які нікуди не поділися навіть після розпаду СРСР і можливостей молодої держави України, яка лише відновила державність і не мала можливостей для тиску на свого партнера на перемовинах. Росія зберегла увесь військовий апарат, досвід і амбіції залишитися імперією. А для цього були потрібні необхідні військові засоби. Базування Чорноморського флоту Росії в Україні забезпечувало збереження амбіцій Росії на Чорному морі в цілому, на Кавказі та Близькому Сході. Готувалася військова операція в Сирії з далекосяжними перспективами. Мета її полягала у запобіганні будівництва смертельного для Газпрому газогону з Катару через Сирію і Туреччину до Європи. У Сирії була громадянська війна і Росія виступила на боці Асада. Для цього був потрібен Чорноморський флот. Згадаймо операції Росії на Кавказі, в Абхазії, агресія проти Грузії в цілому. Це все кораблі Чорноморського флоту, а базуватися їм не було де. Новоросійськ – це комерційний порт, де немає умов до цілодобового базування протягом року. А Севастополь – це ще й база стратегічної авіації, яка контролювала Середземне море.
Україна отримала 137 кораблів, а Росія - 388
На поділ було представлено не 883 кораблі, а лише понад 500 кораблів, з яких Україна отримала лише 137, а Росія – 388. При цьому Україні не дістався жоден корабель першого рангу. Натомість РФ отримала таких 6 кораблів.
Така кількість була на момент розпаду СРСР. Проте Росія затягувала процес поділу і поки все знаходилося у підпорядкуванні російських адміралів кораблі почали списувати. Це були застарілі кораблі, які останні 10 років існування СРСР стояли біля причалів. 263 кораблі було списано з серпня 1992 року до травня 1997. Цей процес керувався командувачем Чорноморського флоту. Ще 95 суден були виведені зі складу Чорноморського флоту і передані на Балтику, північ тощо. РФ свідомо це робила, щоб якомога менше кораблів підлягало поділу і дісталося Україні. Одночасно з цим тривав розподіл морської авіації і майна Чорноморського флоту. 24 гарнізони, 572 військових містечка і 10850 різноманітних споруд, якими користувалися військовослужбовці Чорноморського флоту. Поступово штучно створювалися причини зменшення кількості кораблів, наприклад, борг за газ України перед Росією. Росія знала як це робити, а наші корумповані політики велися на це. Україна підписувала відповідні угоди, отримувала газ і не отримувала жодної копійки за базування Чорноморського флоту. Врешті Україна отримала 137 кораблів, а Росія - 388.
Україна поступилася росіянам 117 бойовими кораблями в обмін за списання боргу за газ
Які кораблі другого третього рангу дісталися Україні?
Першого рангу це крейсери. Це артилерійські крейсери, які списувалися першочергово, оскільки будувалися ще в 50-их роках. Їхнє призначення – завдання артилерійських ударів по висадці десанту. З цих крейсерів 3 порізали на металобрухт, один "Кутузов" став кораблем-меморіалом у Новоросійську і два залишилися у складі Чорноморського флоту. "Адмірал Головко" – ракетний крейсер і крейсер "Слава", який потім став "Москвою". В розподілі 50 на 50 кораблі першого рангу фігурували, але практика штучного боргу за газ нівелювала це питання. Україна поступилася росіянам 117 бойовими кораблями. Сума боргу на той момент складала 521 мільйон доларів.
.jpg)
Володимир Заблоцький. Скриншот із відео
Для нас більшим викликом було те, що ми не рівноцінно погодилися на розподіл флоту чи те, що росіянам вдалося залишитися в Криму і Севастополі?
Обидві обставини були для невигідними. Потрібно було відмовитися від базування Чорноморського флоту на українській території, як це зробила Грузія. У нас не було тоді ані рішучості політичного керівництва, ані важелів впливу на Росію, щоб протистояти її тиску. Це було неприховане втручання у внутрішні справи України. Кількість проросійських партій в Криму перевищувала 4 десятки. Якби не Чорноморський флот обстановка була би менш складною і бойовики Гіркіна не захопили б у 2014 році парламент АР Крим.
Зі 137 кораблів і катерів вдалося відновити до боєздатного стану близько 40
Чи була в України можливість зберігати в належному стані усі ті кораблі? Як надалі склалася доля кораблів, які нам дісталися?
Зі 137 кораблів і катерів вдалося відновити до боєздатного стану близько 40. Ми мали 4-5 недобудованих кораблів, але з високим ступенем готовності, зокрема фрегат "Гетьман Сагайдачний", малий десантний корабель "Донецьк", корабель управління "Славутич". Решта кораблі були вже у використані і були виведені з ладу екіпажами росіян, які знали, що вони підлягають передачі Україні. Вони забрали усі запасні частини, пошкодили судна.
Наші можливості зростають, але це не означає, що ми відмовляємося від флоту як такого
Який нинішній стан нашого і ворожого флоту?
Залишки російського флоту заблоковані в Новоросійську. В них немає жодної перспективи із сучасними засобами ураження. Наші можливості зростають, але це не означає, що ми відмовляємося від флоту як такого. Ми маємо зараз нові корвети, які будуються. Один вже побудований і має екіпаж. Ми маємо 5 тральщиків, які базуються в Великобританії та Європі. Ми дивимося на перспективу. А це не лише Чорне море, а й Атлантика.
