"Досвід війни зумовив реформи". Попович про перехід на армійські корпуси

"Досвід війни зумовив реформи". Попович про перехід на армійські корпуси

Це важко навіть у мирний час, але війна зумовила реформи. На цьому акцентує військовий оглядач Денис Попович, коментуючи зміни у вітчизняному війську і перехід на армійські корпуси. В етері Українського Радіо він проаналізував ключові тези Олександра Сирського під час зустрічі головнокомандувача ЗСУ з журналістами. На відміну від тактичних груп, армійський корпус – стала структура. Відповідно "це може поліпшити управління військами, підвищити сталість оборони і зробити ефективнішими можливості контрнаступу", – каже Попович. Для цього передусім треба позбавити ворога дронових очей, непомітно сконцентрувати сили і завдати удару, як свого часу на Курщині. Експерт також зауважив, що будівництвом фортифікацій має опікуватися й місцева влада. Хоча, можливо, є сенс створити єдину відповідну структуру. 

0:00 0:00
10
1x

Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський. Фото: facebook/CinCAFofUkraine

"Корпус – стала структура"

Головнокомандувач ЗСУ генерал Олександр Сирський під час зустрічі з журналістами розповів про те, як йде оновлення наших Сил оборони і звернув увагу, що торік, зокрема, розпочався перехід на армійські корпуси. Як би ви оцінили цей перехід?

Він триває. Створюються армійські корпуси на базі досвідчених бригад для того, щоб ці бойові бригади поширювали свій бойовий досвід і в такий спосіб розвивали можливості та спроможності цих армійських корпусів. Чому це необхідно? Корпус – це стала структура. У нього будуть штатні офіцери, командири, він не буде розпилюватися, а працюватиме на окремому напрямку. Зокрема, щодо процесу створення цих корпусів є нещодавні події, які пов'язані з тим, що генерал Сергій Наєв сказав, що він завершив керівництво тактичною групою "Вугледар". На цьому напрямку був створений черговий армійський корпус, який замінив цю тактичну групу. Тактична група – це тимчасове утворення. Вона може змінюватися, можуть змінюватися командири, підрозділи, які є складовими частинами таких тактичних груп. Це призводило до того, що дуже часто командири могли не вивчити досконально ці підрозділи. А ця плинність призвела до того, що управління могло погіршуватися. В корпусах такого не відбувається, оскільки це стала структура. І в такий спосіб це може поліпшити управління військами, підвищити сталість оборони і зробити більш ефективними можливості щодо контрнаступу. І фактично Олександр Сирський пов'язував, що контрнаступи стануть можливими після того, як переведення на корпусну структуру завершиться. 

Можливості створювати ефективніші підрозділи, щоб захищатися і контратакувати

Олександр Сирський серед іншого наголошував, що корпусна система дозволить створювати дієздатні резерви для контрнаступів. А чому зараз це неможливо? Це ж не тільки питання в чисельності, наскільки я розумію. В чому ще питання? 

Він казав стосовно організаційних можливостей. Чому зараз це неможливо – це інше питання. Тут треба казати про взагалі характер ведення бойових дій. Я неодноразово казав, що дрони контролюють повітряний простір над фронтом. І з нашого боку, і з російського. Створи, будь ласка, концентрацію військ на напрямку головного удару, якщо дрони все контролюють, викликають вогонь артилерії і самі все знищують. Це вже інше питання, чому таке не відбувається. Плюс ворог поки що утримує ініціативу і ми зараз більшою мірою захищаємося там. Деінде контратакуємо, зокрема, зараз на Сумському напрямку. Але загалом більше захищаємося. Коли ми це об'єднуємо з корпусами, ми кажемо з точки зору організаційної. Тобто будуть можливості створювати більш ефективні підрозділи, більш ефективні сили для того, щоб захищатися і контратакувати.

  Головнокомандувач ЗС України генерал Олександр Сирський на зустрічі з журналістами, Київ, 21 червня 2025 року. Фото: Головне управління комунікацій ЗС України

"Ці люди готові штурмувати"

Головком також згадав про масштабування штурмових полків, створених на базі батальйонів. Які особливості підготовки і використання цих підрозділів роблять їх ефективними для наступальних дій? 

Штурмові підрозділи взагалі призначені для штурмів і наступальних дій. Це їхнє призначення. І ці люди готові штурмувати. Вони є мотивованими. Вони є здоровими, фізично сильними. У них є командування, яке на це спрямоване. І в них є відповідне оснащення. Ті штурмові батальйони, які зарекомендували себе дуже добре в плані штурмів, можуть отримати змогу розширитися і стати полками. 

"Треба позбавити ворога очей"

Особливість цієї війни у тому, що за допомогою дронів на лінії фронту створюються певні "кілл-зони", умовно 10-15 км, в яких нищиться все живе. В таких умовах наступ чи контрнаступ взагалі можливий? 

Це більше питання до теоретиків, насправді. Я можу лише пояснити хід бойових дій. Поки що військова наука не надумала нічого такого, чого не було раніше. Для того, щоб прорвати фронт, потрібно сконцентрувати сили і завдати удару. Десь буде удар відвернення уваги, десь буде головний удар. Може бути кілька напрямків головного удару, таке вже було у військовій історії. Але для того, щоб прорвати фронт противника, ви повинні сконцентрувати сили. Далі ви його прориваєте, вводите резерви, ці сили "вливаються", загрожують частинам ворожої армії оточенням і далі фронт складається. Але щоб сконцентрувати ці сили, потрібно зробити так, щоб ворог це не помітив. Щоб цей удар був для нього більш-менш неочікуваним. Якщо працює аеророзвідка, дрони це бачать, то тоді вони можуть відкрити вогонь, розкрити цю концентрацію і тоді ваш наступ закінчиться не почавшись. І це актуально як для РФ, так і для нас. Інших методів наступів поки що не придумано і, чесно кажучи, мені складно сказати, як із плином часу ця ситуація буде ліквідована. Тут треба позбавити ворога очей. Зробити так, як це ми зробили у Курській області. Тоді нам вдалося сконцентрувати сили, очевидно, осліпити в якийсь спосіб ворога, зробити цей наступ більш-менш несподіваним і прорватися. Тільки в такий спосіб, очевидно, це можна буде зробити. 

Мобілізаційного ресурсу і реорганізації, переходу на армійські корпуси достатньо для того, щоб це зробити чи потрібно щось більше? 

Коли я кажу про "засліплення", позбавлення ворога можливості відслідкувати нашу концентрацію військ, і коли я кажу, що це можливо з допомогою дронів, то тут мають бути і технологічні можливості. Треба позбавити ворога можливості працювати дронами. Мобілізаційні наші заходи, звісно, мають значення, оскільки це люди, вони дають можливість комплектації військ. Але на мій погляд, це ширша історія – це ще питання технологій.

 Денис Попович. Фото з особистого архіву

Місцева влада також має опікуватися будівництвом фортифікацій

Олександр Сирський висловився також щодо третьої лінії фортифікацій, яку будують обласні військові адміністрації. Він нагадав, що першу лінію готують безпосередньо військові, другу, як правило, інженерні підрозділи ЗСУ і Державна спеціальна служба транспорту спільно з цивільними організаціями, а третю капітальну – це вже відповідальність ОВА. Чому ці питання виникають досі? Що в нас із фортифікаціями, зокрема, третього рівня? 

Питання виникають саме на тих напрямках, куди наступає ворог. Зараз виникли питання в Сумській області. Що відбувалося з фортифікаціями, чому вони там де-не-де виявилися не готовими, недобудованими або такими, що їх не можна використовувати? Таке саме питання виникало й на Донеччині, коли ворог минулого року наступав на Покровському напрямку. Таке питання зараз виникає на тих напрямках, куди ворог може наступати, зокрема, це Дніпропетровська область. Саме тому Олександр Сирський намагався пояснити, а хто ж займається цими фортифікаціями. Бо постійно ми питаємо: "А хто має нести відповідальність за те, що фортифікації готові/не готові, в якому вони стані, наскільки вони якісні тощо". Олександр Сирський дав відповідь. Але ця відповідь докорінно не вирішить це питання, оскільки ми бачимо, що військові не повністю відповідають за будівництво фортифікацій. Місцева влада також має цим опікуватися. На мій погляд, потрібно створювати якусь єдину структуру, яка б займалася фортифікаціями і несла б відповідальність. І координувала свою роботу з військовими, щоб це все робилось правильно. 

"Досвід війни зумовив подібні реформи"

Наскільки взагалі можливо, складно і за рахунок чого це досягається, коли війську, яке воює, обороняється чи наступає, треба ще й реорганізацію, реформи проводити? Як це взагалі працює?

Так це досвід ведення бойових дій, досвід війни зумовив подібні реформи. Інакше бути не може. А як це, скажімо, ворог робив? Ворог починав війну діючи батальйонно-тактичними групами. Потім виявилось, що це неможливо, це не працює. Від цього росіяни несли поразки, втрати. Вони реорганізувалися і почали так само укрупнювати свої підрозділи. Повернулися до полків, дивізій, армії і так далі. Це вимога часу, це вимога війни. Війна ставить такі виклики. Тому ми повинні це робити, бо інакше будемо програвати. Ми ж минулого року скільки разів чули про те, що є тимчасові угруповання, тактичні угруповання військ тощо. Там постійна ротація бригад. Ці бригади розпорошуються, одна бригада сильна, друга слабша. Ворог завдає удар по слабкій бригаді і все, починається відступ. Це потрібно ліквідовувати, створювати корпуси. Так, це важко, це важко робити навіть у мирний час, а в воєнний час це ще складніше. Але ми маємо це зробити.  

Останні новини
Газ, інфраструктура — що ще: як Orlen бачить енергетичну співпрацю з Україною?
Газ, інфраструктура — що ще: як Orlen бачить енергетичну співпрацю з Україною?
Промінь рекомендує: house of flow з треком "Дім забутих ідей"
Промінь рекомендує: house of flow з треком "Дім забутих ідей"
Міша Правильний: Мені в один момент стало трішечки тісно в репі
Міша Правильний: Мені в один момент стало трішечки тісно в репі
"Атмосфера сприяла обміну конструктивними думками" — політолог про зустріч Зеленського і Трампа
"Атмосфера сприяла обміну конструктивними думками" — політолог про зустріч Зеленського і Трампа
Най цілий світ пропаде: Victoria Niro випустила кавер на хіт Вікі Врадій
Най цілий світ пропаде: Victoria Niro випустила кавер на хіт Вікі Врадій
Новини по темі
Міша Правильний: Мені в один момент стало трішечки тісно в репі
Ольга Бірзул і Оксана Романюк про етику журналістів і документалістів під час війни
Валерій Харчишин: "Заборона російської музики в Україні – питання безпекове, а не культурне"
Люди, що не здаються, мають більше шансів. Катерина Єсипенко й Ірина Сєдова про звільнення з полону Владислава Єсипенка
Це символ боротьби за права людини і рівність. Ганна Шаригіна про веселковий прапор
OSZAR »