Фото: Суспільне Культура
"Казки мені подобаються своєю абсурдністю"
Як ви долучилися до проєкту "Казки"? Адже Василь Байдак не дуже асоціюється з казками.
Якщо проаналізувати, то в казках можна гратися з формою. Там може бути абсурд, можуть розмовляти тварини, а це мені дуже імпонує, воно притаманне моєму гумору. Казки мені подобаються саме своєю абсурдністю, заворотами сюжетів і тим, що в казці може відбуватися все, що завгодно. А головне ― не обов’язково пояснювати, чому так. Діти просто сприймають, бо такий світ. Люблю казки.
Які казки ви озвучували у проєкті?
Це казка про кенгурятко, про родину кенгуру та подорожі теплими краями, але я точної назви цієї казки не пам’ятаю. Якщо відкриєте застосунок ― дізнаєтеся. Мені дуже сподобалась ця казочка, бо там треба було озвучувати багато різних ролей, а тому я задіював декілька голосів.
Це був перший ваш досвід озвучування?
Я озвучував багато роликів для своїх соцмереж, але такий досвід на професійному рівні ― це мабуть один із перших. У трійку перших точно зайшов. А досвід казок ― взагалі перший. Це інша аудиторія, ще й для дітей. Дитина може сказати: "Ой, мені не подобається цей голос дяді!". І все, на цьому закінчено. Озвучити справжню казку ― це було вперше для мене.
"Ти мусиш розуміти, що кожне речення дитину має колисати"
А як відбувалася сама робота?
Найперше ― темп. У мене це завжди проблема, тому що я виступаю зі стендапом, і часто буває таке, що виходжу в ритм і дуже швидко говорю. А це не дуже імпонує, коли ти розповідаєш казки. Дитина може думати: "Будь ласка, заспокойся, я хочу заснути". Тому потрібно брати повільний темп плюс давати відповідне інтонування. Має бути повільно і чітко. А крім того, працюєш ще над чистою мовою, такою кришталевою. Бо у мене багато суржику, діалектизмів, наголос часто падає не туди. Я коли приходжу ― ніби на безкоштовні уроки ― то випусковий редактор каже: "Стоп. Можете переговорити слово "гуртожИток", бо правильно "гуртОжиток". І я переговорюю. Тобто я вчусь, працюю над помилками. Це темп, інтонування кожного речення. Бо ти мусиш розуміти, що кожне речення дитину має колисати. Якщо звукоряд, який ти робиш голосом, це ніби хвиля, то дитина на цій хвилі має колисатись. Вниз-угору, вниз-угору. Звісно, можна і монотонністю втомити. Говорити так, що дитина скаже: "Мені так нудно…я хочу в сон". Відбувається така собі гра голосом.
Василь Байдак та Євгеній Агарков у студії Радіо Культура
"Дуже класно, коли ніша зайнята повністю українськомовним продуктом"
Чому казки як контент сьогодні такі важливі для дітей?
Я гадаю, це має дуже великий сенс. Ми зараз думаємо у розрізі, що це "казка на ніч", але не забуваймо про те, що дітям сьогодні часто вмикають ютуб ― і там виринає щось російське. Контенту російською мовою дуже багато. І тому дуже класно, коли ніша займається повністю саме українськомовним продуктом. Тобто по факту ― це створення великої площини українського контенту на високому якісному рівні. Ми не можемо сказати, що аудіоказки ― це те, що існувало з нами завжди. Книжок і казок українською є багато, а от саме аудіоказки ― це було питання. Відтак це дуже гарна штука, що батьки можуть увімкнути Радіо Культура ― і дитина слухатиме казочку про кенгурятко, а батьки не боятимуться, що після цього перескочить на "ребьонок-акула" або щось інше.
А що нам треба міняти у свідомості батьків, суспільства, щоб переосмислювати цей підхід, коли батьки вмикають ютуб і займаються своїми справами?
Батьки часто втомлені, вмикають ютуб і йдуть собі на кухню. Але ютуб ― космополіт, він несвідомий. Тут кожен має шукати свій ключик. Моя задача ― долучатися до різних ініціатив по створенню українськомовного контенту. І проєкт "Казки" ― одна із таких ініціатив.
"Сила казки ― у заспокоєнні, а це те, що нам зараз потрібно"
А чому ми перейшли на умовний "Disney " і забули про Діда Панаса?
Я про Діда Панаса пам’ятаю завжди, бо він дуже круто зайшов. Але якщо покласти руку на серце, то коли ти дитина, ти не фільтруєш, а просто бачиш мультик ― і він тебе захоплює. На той момент в Україні не було можливості створювати якісний продукт ― такий масштабний і такий дорогий. Зараз з’являється багато різних ініціатив, і це класно. Тож завантажте, будь ласка, "Казки" у своєму застосунку і послухайте, навіть якщо ви дорослий. Це класна й цікава річ, вона дійсно заспокоює. Сила казки ― у заспокоєнні, а це те, що нам зараз дуже потрібно.
